Фотовиставка «Півстоліття з фотографією»

14 лютого 2012 року у Сарненському історико-етнографічному музеї відбулось відкриття фотовиставки фотографів з міста Хелм (Республіка Польща) - «Півстоліття з фотографією», яка розпочала роботу за підтримки Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку.

На урочистому відкритті були присутні консул Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку Кшиштоф Савіцкі, Віце-консул Кароліна Ґолюбєвска, голова Волинської організації Національної Спілки художників Володимир Марчук, перший заступник міського голови Світлана Усик, керуючий справами міськвиконкому Віктор Бахно, головний спеціаліст міськвиконкому по роботі з молоддю та спорту Віктор Хомич, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Наталія Чорна.

Під час відкриття, директор музею Раїса Тишкевич ознайомила з історією діяльності Фотоклубу Хелмської Землі, роботи членів якого представлені на виставці. Кшиштоф Савіцкі розповів, що головною метою виставки - є ознайомлення жителів міста Сарни та району з історією прикордонних регіонів, пейзажами, культурою Польщі. Запевнив також, що Генеральне Консульство Республіки Польщі в Луцьку і надалі знайомитиме жителів нашого краю з історією та сьогоденням Польщі. Зокрема, наступна виставка буде присвячена Незалежності Польщі, її становленню.

Світлана Усик подякувала представникам Генерального Консульства Республіки Польщі в Луцьку за організовані виставки та співпрацю, яку впроваджує наше місто з гміною Длуголенка та містом Новий Двір Гданський. Зосередила увагу на важливості процесів такої співпраці наших слов’янських народів задля розбудови територій та формування громадянського суспільства. На згадку про місто Сарни та продовження співпраці для представників Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку подарувала фільм та фото про наше місто.

Привітали відвідувачів виставки народний аматорський ансамбль «Мереживо» міського будинку культури «Залізничник», який подарував веснянки та віночок українсько-польських пісень.

Тож щиро запрошуємо усіх жителів міста відвідати фотовиставку у Сарненському історико-етнографічному музеї.

Детальна інформація про діяльність Фотоклубу Хелмської Землі:

Півстоліття з фотографією Сьогодні виповнюється рівно 50 років з моменту створення Фотоклубу Хелмської Землі - наше півстоліття з фотографією. Початок був прозаїчний: група ентузіастів, які представляли різні професії та кола, від кільканадцятирічного учня середньої школи, продавця, вчителя, професійного фотографа до директора фірми, зібралася в колишньому Районному будинку культури по вул. Люблінській і вирішила заснувати Хелмський фотоклуб та організувати першу виставку аматорських фотографій. Розділяло нас багато - вік, життєвий досвід, рівень професійних навичок, але об'єднувало одне -захоплення образом та магією фотографічного процесу, своєрідною лабораторією чорнокнижника, яка дозволяє показати на листку паперу власний образ світу.

Наша перша фотовиставка відбулася в нині неіснуючому приміщенні Ліги національної оборони по вул. Люблінській. Виставка була скромною, як і можливості членів клубу, але правильний, власноручно виконаний знімок розміром 18X24 см став успіхом і надовго залишився в пам'яті. Про каталоги виставок ще ніхто і не мріяв. Потім відбулася перша велика виставки в холі Районного будинку культури з першими фотографіями у «професійному» форматі 40X50 см. І так це все почалося.

Хелмський Фотоклуб при будинку культури, названий пізніше Фотоклубом Хелмської Землі, з самого початку свого існування мав специфічний і неповторний характер, позначений тавром спільної неприязні до будь-яких формальностей і бюрократичних процедур, а також до так званого організованого громадського життя. Він був однією з форм діяльності Товариства Прихильників Хелмської Землі, але ходити на засідання правління і клопотатися про виділення скромних фінансових засобів були рутинними обов'язками лише голови, інших членів Клубу цікавили лише зустрічі у власному колі, довгі розмови про фотографію, періодичні виставки та пленери. Ніколи за свою історію Фотоклуб не був фотогуртком, нікого не навчав основам фотографічної грамоти і не займався викладацькою діяльністю. Передача знань і секретів цеху відбувалися шляхом самоосвіти, невимушених розмов та порад досвідчених колег, без егоїстичного приховування секретів "для себе". Не було також поділу на клубну еліту і рядових, які б з глибокою повагою вислуховували повчань. В клубі існувала природно створена ієрархія, заснована на повазі молодших до старших (а різниці у віці були значними), початківців до досвідченіших колег з більшим творчим доробком. Велика заслуга в цьому нашого наставника - пана Тадеуша Сьцібора, прекрасного фотографа, режисера, графіка, який умів делікатно, ніби випадково, передавати свої вражаючі знання і надавати допомогу в оцінці робіт, не торкаючись авторського самолюбства. Це рідкісне і непросте мистецтво, але в Його випадку це був природний спосіб існування. Члени Клубу зустрічалися не лише на нарадах і виставках - збірними пунктами і місцем цікавих дискусій були також магазин «Фото-оптика», у якому працювала пані Вікторія Чернобаєв, а пізніше член Клубу, затятий фотограф і режисер пан Владислав Мрочко, а також фотоательє пана Тадеуша Сьцібора.

Важливою подією для Фотоклубу став приїзд з Вроцлава до Хелма у 1965 році Едмунда Фляджиньского, досвідченого фотографа-любителя зі значними творчими здобутками та організаторським талантом. Він став не лише викладачем фотографії, але, насамперед, невтомним Головою Фотоклубу Хелмської Землі, який знайшов постійне місце у Воєводському будинку культури не тільки для клубу, але й власної фотолабораторії. Завдяки цьому у Фотоклубі розпочався період підвищеної активності, чисельних поїздок на пленери та участі в національних і міжнародних виставках. Дві загальнопольські виставки - «Людина та її праця» і «Народне мистецтво і його творці» відбулися у Хелмі, не без успіху наших колег. Багато творчої складової до клубу вніс Міхал Срока - відчайдушний фотокореспондент «Тижневика Хелмського». Члени клубу брали участь в міжнародних пленерах, наприклад у Слупському пленері фотографів країн Балтії, а також у щорічному Фотоконкурсі в Унєйові. Роботи хелмських фотоаматорів знаходяться, зокрема, в архіві Фототеки Федерації Аматорських Фототовариств Польщі, виставлялись на виставці «Польська Аматорська Фотографія 1944-1984» в актовому залі Варшавської Політехніки, їм присвячені публікації і статті в журналах «Фото» та «Фотографія».

Фотоклуб не мав і не має програмно-творчих принципів, лишаючи у цьому плані свободу своїм членам. Звичайно, протягом перших років свого існування переважав стиль традиційної пікторіальної фотографії, що поступово змінювалося під впливом власного досвіду, пошуків і довгих, часом бурхливих, дискусій. Все більше уваги ми приділяли спогляданню навколишньої дійсності, фотодокументу та репортажу у стилі так званої соціологічної фотографії. Плодами таких зацікавлень стали «Піліхонки» Едмунда Фляджиньского і велика колекція фотографій Хелма в якості історичного документа. Ми разом піддалися захопленню православною тематикою, живописністю православної літургії та чарам літургійного співу. Ця тема поступово розширювалася до образу багатокультурності Кресів, які з часом фотографувалися і по східній стороні Бугу. Поїздки на пленери до Грабарки, Яблечної і Горинця, мандрівки стежками забутих надбужанських церков стали невід'ємною частиною клубної діяльності.

Члени клубу йшли різними шляхами. Деякі з нас були і залишаються любителями, хтось пішов шляхом професійної фотографії та художнього розвитку. Едмунд Фляджиньскі перший став членом Спілки польських фотографів, а пізніше його слідами пішли Ришард Карчмарскі (нинішній голова відділення Воєводської СПФ у Любліні), Даріуш Костецкі та Гжегож Заблоцкі. Ришард Карчмарскі спеціалізується на пінхол-фотсграфії, в результаті чого, окрім чисельних виставок, вийшов альбом «Дотик світла», він створив також у Хелмі власну фотогалерею. Помітним ефектом спільних інтересів та мандрівок на схід, а також пошуку власних родинних коренів став альбом Даріуша Костецкого та Гжегожа Заблоцкого «Сліди присутності» - вражаючий художній документ про минуле і сьогодення Східних Кресів. Доказом пам'яті творчого надбання Тадеуша Сьцібора є альбом Його творчих досягнень, виданий до 50-річчя Фотоклубу під патронатом Спілки польських фотографів.

Мінялися часи, змінилися умови роботи і фототехніка - тепер все частіше цифрова. Не змінилося одне - Фотоклуб, тепер вже без спонсорів та на власному утриманні, який існує і працює, як і раніше. У нас й надалі є відраза до будь-яких формальностей (за винятком обов'язкових внесків) і бюрократичної сторони діяльності. Нам все ще достатньо довічно обраного голови - це такий наш вияв пошани до освіченої монархії. До цього часу ми не маємо ніяких формальних процедур прийому нових членів Клубу - або хтось "приймається" або природним чином обирає свій власний шлях. Лишається і надалі коло колег та друзів, відданих спільному захопленню фотографією в рамках Фотоклубу Хелмської Землі.

Лєх Радваньскі

Фото в галереї.

 

Міськвиконком