21 лютого – Міжнародний день рідної мови

21 лютого – Міжнародний день рідної мови, проголошений Генеральною конфедерацією ЮНЕСКО у листопаді 1999р., відзначається щорічно з лютого 2000р., для сприяння мовному і культурному різноманіттю і багатомовності.

Мова є найсильнішим інструментом збереження нашого матеріального і духовного статку. Своїми міркуваннями ділиться Павлюк Любов Костянтинівна, вихователь-методист дошкільного навчального закладу № 6 "Казка":

"Від часів Я.А.Коменгського й до сьогодні актуальною була і є проблема підготовки дітей до школи з різним до неї ставленням – то схвальним, то негативним. Науковці дошкільної галузі зазвичай виокремлюють спеціальну й загальну підготовку дітей до школи. До змісту спеціальної підготовки входить долучення дитини до системи таких знань, умінь, і навичок, оволодіння якими в дошкільний період, вона зможе успішно навчатись у першому класі й засвоювати основні шкільні предмети ( математику, читання, письмо, довкілля, рідну мову). Цим, власне, закладається підгрунття, стартовий майданчик для початку навчання першокласників спеціальних предметів у школі. 

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» передбачає певну суму знань, умінь і навичок, які діти можуть засвоювати відповідно до своїх вікових можливостей. Проблема в іншому: яким чином в умовах дитсадка готувати майбутніх школярів, якими методами, і методиками користуватися? Дитячому садку належить здійснювати відповідно до віку розумову підготовку до школи. Окремі діти рано проявляють інтерес до звуку, його графічного зображення, а дорослий має його задовольнити, разом з малюками граючись звуками. Створюючи різноманітні конструкції складу і слова, знаходити їхнє графічне зображення. Державна Базова програма розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі » націлює на мовленнєвий розвиток дитини як на одну з основних ліній розвитку. Писемна ж форма мовленнєвої діяльності передбачає елементарне оволодіння вмінням читати. Хоча це не вимагається але у більшості дитсадків навчають малюків грамоти. Набравши дітей в І молодшу групу поставила собі проблемне питання: вчити дітей читати, тому що хочу бачити своїх вихованців гармонійно розвиненими, інтелектуальними людьми, з виробленими соціальними навичками необхідними для навчання в школі.

Не секрет, що шкільна успішність має велике значення для становлення особистості дитини. В перші роки шкільного навчання велика увага вчителів зосереджується на техніці читання. Вміння швидко читати допомагає в оволодінні математикою, іноземною мовою та іншими науками. Досвід сім’ї Ліщуків є яскравим доказом реальності відомої в науці ідеї раннього розвитку дітей засобами родинного виховання. Раннє навчання дітей читати розкриває сили впливу розвивального і виховуючого середовища на дитину, яке діє непереривно і природно. Раннє читання не перетворює маля у переобтяжену знаннями дитину, а просто відкриває їй нові можливості пізнання світу. Організовуючи навчання дітей елементів грамоти, зважаючи на індивідуальні можливості вихованців, треба враховувати їхні бажання, використовувати в роботі гру, як найпродуктивніший у цьому віці вид діяльності. Ця робота проводиться не з групою дітей, а з тим малюком, який проявив до цього інтерес. Індивідуальна робота з навчання читання припустима у дуже ранньому віці, якщо вона задовольняє потреби і прагнення малюка, а не амбіції чи завищені вимоги дорослих.

Я хочу поділитися досвідом навчання читати дітей раннього віку спираючись на методику Василя Савовича Ліщука, члена Всеукраїнського координаційного комітету психолого – педагогічного експерименту « Методика формування читацьких умінь у дітей раннього віку», яку він виклав у книзі «Материнська школа: читати і говорити одночасно». «Найважливішим вогнищем захоплення має бути читання » - говорив видатний педагог В. Сухомлинський. У своїй книжці «Материнська школа» В. Ліщук ділиться власним досвідом навчання читати своїх 5 дітей і 7 онуків. Люблячий батько і дідусь В. Ліщук зосередив свої зусилля на розвитку інтелекту дітей, поставив на перше місце навчання дітей читання. Він закликає не чекати,коли на дітей звалиться могутній потік шкільної інформації, а готувати дитину до цього заздалегідь, починаючи вже з першого року життя.

Знайомити дитину в ігровій формі з буквами і словами треба в ігровій формі. Акцент робиться на цілісному (образному) сприйнятті слова. Заняття по навчанню дітей читати ділиться на три етапи. І етап – « На гостинах букви і слова», ІІ етап – « Словосполучення», ІІІ етап – « Читання книжок». Розроблена ним методика раннього навчання читання є однією з цеглинок у побудові системи виховання гармонійно – інтелектуально розвинених дітей в Україні і світі. Досліджуючи природу геніїв, багато хто пояснює все спадковістю, але «дар Божий» є у кожної дитини. А ось розкривається він чи ні, залежить від того, як проведе дитина перші роки свого життя.

Погодьтеся, що у великому переліку професій немає професії – батьки, їх ніхто не вчив. Час замислитись над вирішенням проблеми збільшення ролі батьків та їх підготовки до виховання дітей. Метою всіх батьків є: допомогти дітям стати щасливими. Знання, вміння – це коріння, і чим воно міцніше, тим впевненіше почувається людина в житті. Це те, що засвідчує посмішку на обличчі, наповнює життя змістом, райдужними фарбами. Тож оточіть своє маля любов’ю, увагою, такою. Навчіть його тому, що вмієте самі. Від вас залежить все. Чим більше пізнає дитина в ранньому віці, тим допитливішою, розумнішою вона буде. У ваших силах допомогти своїм дітям пізнати оточуючий світ і себе, знайти своє місце в житті. Світ знає безліч прикладів того, яких вершин може досягти розум маляти. А хіба ви не бажаєте цього своїм дітям? Отже, якщо ви вмієте грати на скрипці – вчіть цьому своє маля, вмієте малювати – передавайте це дитині. Вчити своїх дітей і внуків читати з самого раннього віку можуть всі мами, татусі, бабусі і дідусі. Дбаючи про розвиток дітей, ви дбаєте про розвиток нації. А нашій молоді державі конче потрібні обдаровані люди, щасливі люди, котрі були б задоволенні собою, своїм життям. З моменту народження дитина знаходиться в контакті з батьками. Ранній вплив батьків, якщо навіть, як нам здається, він ще не усвідомлюється дитиною, визначає наступний розвиток людини. Мозок дитини ще нічим не завантажений і тому легко все сприймає і запам’ятовує. Нехай же ніколи не бракує у вашому домі тепла, поваги, щирості, любові. Нехай там залишають відбиток лише позитивні емоції, лише чарівні слова, лише такі знання і навички, які допоможуть дитині в подальшому житті. Часто батьки думають: дитя сите, сухеньке, ось і все. Прийде час, і тоді буде вчитися. Ні, ні, далеко не все. Один із самих важливих періодів в житті дитини – від народження до того часу, коли вона почне говорити. Отож, зробіть цей період цікавим і корисним для дитини і для себе. Намагайтеся з пелюшок розвивати у маляти інтерес до оточуючого, до книги. І якщо з усіх поставлених завдань вам вдасться лише це, то повірте, це вже дуже багато.

За підрахунками психологів трирічна дитина ставить дорослим протягом дня до 100 запитань. Отож, шановні батьки, задовольняйте потреби своїх дітей і не ховайтеся за словом «ніколи», бо ваша основна професія – батьки. Бачачи ваші теплі очі, чуючи ваші ласкаві слова, хіба зможе дитина колись проміняти все це на інше? Діти постійно потребують спілкуватися з найріднішими і люблячими людьми. Від любові, від теплого слова розквітне ваша квіточка – ваше маля. Тож старайтеся використовувати в розмові з дитиною поезію, дитячий фольклор, пісні. "Ну, щоб здавалося слова? Слова тай годі! А серце б’ється, ожива, Як їх почує … " писав Т.Г. Шевченко.

Рідна мова є найкращою формою творення і передачі думок. У сучасному світі багато чого залежить від вміння людей чітко і зрозуміло висловлювати свої думки. Це вміння вважається ознакою розуму і хисту. Навчаючи дітей читати, ми вчимо їх любити свою мову, вслухатися в її мелодійність, милозвучність. Тільки той може осягнути своїм розумом і серцем красу, велич і могутність рідної мови, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить тим, як честю рідної матері, як добрим ім’ям своєї родини."

 

Міськвиконком